Законодательство

zakonodavsvo

1. Колом суспільних відносин є правове регулювання використання і охорони надр,визначення підстав і порядку виникнення, реалізації, припинення та змісту права надрокористування, обсягу прав і обов’язків суб’єктів надрокористування, гарантій державної охорони їх прав та механізму реалізації природоохоронних пріоритетів при користуванні надрами, захисті екологічних, економічних і майнових інтересів держави, громадян, підприємств, установ і організацій.
2. Умовами та підставами для виникнення угод про розподіл продукції є ст. 11 Цивільного кодексу України в якій прописано, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
(ст. 202 ЦК України).
Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона(боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільногокодексу України.
Реалізація норм чинного цивільного законодавства, що виражається у взаємній згоді сторін у внесенні інвестицій в певний проект, згода народу України в особі держави на такі дії, проведення конкурсу для визначеняя найкращого інвестора, з метою збереження інтересів держави.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
З метою реалізації положень Конституції України ч.1 статті 5 закону України «Про угоди про розподіл продукції» встановлено, що  сторонами угоди про розподіл продукції виступають інвестор (інвестори) і держава в особі Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ч.4 ст. 6 Закону угода про розподіл продукції укладається з переможцем конкурсу, який проводиться в порядку, визначеному цим Законом.
Частиною 2 ст.6 Закону зазначено, що перелік ділянок надр (родовищ корисних копалин), що можутьнадаватися у користування на умовах, визначених угодами про розподіл продукції (далі — Перелік), затверджується Кабінетом Міністрів України за спільним поданням Міжвідомчої комісії та відповідних центральних органів виконавчої влади з попереднім узгодженням Переліку з Верховною Радою Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування та публікується в офіційних друкованих виданнях України та іноземних засобах масової інформації.
Постановою Кабінету міністрів України від 15 березня 2006 р. № 308 затверджено такий перелік.
Інвестор, на підставі ст. 22 Закону, має право вільно розпоряджатися частиною виробленої продукції, право власності на яку набуто ним відповідно до умов угоди, в тому числі: продавати в Україні, експортувати, обмінювати, передавати безоплатно та здійснювати будь-які інші операції щодо такої продукції. На таку продукцію не поширюються режим ліцензування та квотування під час експорту та аналогічні обмеження під час реалізації її на території України.
         З огляду на вищенаведене можна дійти до обгрунтованого висновку, що зазначена діяльність велась з порушенням норм чинного законодавства України, а саме:

1. Договір від Української стоорони підписав не Кабінет міністрів, а ДГП «Укртрансгаз», що не є органом державної влади, а лише господарюючим субєктом. Тобто, договір підписано неуповноваженою особою, що не мала на це права.
2. Договір не укладався на конкурсних засадах, тобто він є недійсний, як такий, що укладений з порушенням норм чинного законодавства України.
3. Надра на шельфі Чорного моря не включені до Переліку. Таким чином, зазначені надра не могли бути предметом договору про розподіл продукції, що також тягне за собою його недійсність.

Міністерство правильно вбачає порушення законодавства та звернулось до Генеральної прокуратури України маючи на це достатні правові підстави. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура має право здійсннти заходи прокурорського реагування, зокрема звернутися до господарського суду в інтересах держави про визнання договору недійсним.